Наш Маніфест

// Кіт Ґаватовича – це новий театр, який ти не назвеш театром, але точно запам’ятаєш і захочеш вернутись. Головне аби були місця.

// Проект “Склад 2’0” виступає за створення нової платформи для обміну та творення театру між Східною та Західною Європою, який буде враховувати соціальну відповідальність, не нестиме політичної заангажованості та працюватиме із глядачам чуючи його і бачачи. 

Команда котів

Історія заснування театрального фестивалю “Кіт Ґаватовича”


Ми тобі розкажемо історію. Колись давно, а саме у 2014 році після подій, які розпочали міняти нашу Країну, з’явився ще один незалежний театр у Львові – Склад 2’0. Під час свого життя йому щастило бувати на різних Фестивалях, серед них і великі медійні події як Atlas Weekend, Файне місто, Тустань та інші. Тоді Команда зрозуміла, що театр викликає не менше зацікавлення, аніж музика, якщо він щирий з глядачем. Так і стався Він.

16-18 століття Якуб Ґаватович і його Кіт

Кіт Ґаватовича це не випадкове ім’я. На перетині 16 18???? Століть у Західній Україні існував драматург Якуб Ґаватович, він не лише створював тексти, але й безпосередньо працював над їх втіленням, але у вільному просторі, не обтяженому сценою, тобто вулиці. Одного разу у нього з’явився герой – Кіт у мішку. Комедійний текст назавжди залишив шаблон на несерйозності, не елітарності як самого образу, так і коцепту вуличного театру.

2016 – Початок Кота Ґаватовича

За ідею першого Фестивалю було взято не лише образ невідомого ще нам Кота, але й форми театру під відкритим небом. Імениті театри – як Львівський театр Курбаса, і відомий театр “Прекрасні квіти” із Харкова стали першими зірками програми Фестивалю. За локацію було обрано парк Культури, як можливість показати львів’янам на скільки іншим щирим відкритим може бути театр. Ми розпочинали свій день із сніданку розмови із Ірмою Вітовською-Ванцою та Олегом Стефаном, продовжували лекціями та тренінгами, ми дивились на молоді театри та зіркові і залишались до ночі дивитись короткометражки від мистецької формації “Wiz-Art”.

2017 – Форма сценічності

Знаючи як важко молодому театру дістати сцени Фестивалів, команда створила у межах програми відкритий Конкурс для театрів, який запрошували показати свій проект цього разу у Стрийському парку. Команда продовжувала показувати театр без бар’єрів, але тепер привертаючи ще увагу до не такого популярного Стрийського парку. Традиційно снідали ми із зірками театру – Риммою Зюбіною та Міськом Барбарою. З ними ми говорили про тему сценічного перформансу і ефектності театру, а ввечері спостерігали її від театру Арабески із Харкова та Київського Молодого театру у виконанні Олексія Вертинського. Традиційно у нас були і тренінги і вперше повноцінний самостійний дитячий простір.

2018 – Зіграй мені етично Гамлета

Під час Фестивалей ще не було стільки Гамлетів. Один з них був найбільш особливим тому, що вперше спеціально запрошені Фестивалем нью-йоркські режисери Max Sir та Natalia Guzman, відібравши на кастингу найкращих українських акторів, протягом місяця створювали виставу, яку показали на 4 Фестивалі у не сценічному просторі колишнього трамвайного ДЕПО – LemStation. Від цього моменту команда Lem’у стала справжньою домівкою для Кота. Ми також бачили там виставу за текстом Леся Подерев’янського, роботу унікальної перформерки Лариси Венедиктової – всі вони ставили Гамлета, але по своєму. Ми проживали невиставу від школярів із Попасної, вистави-крику про досвід життя під час війни. Ранішні події як сніданок із Ахтемом Сейтаблаєвим та Наталкою Ворожбит, лекції та тренінги, а ще дитячі активності ми проводили у Стрийському парку.

2019 – Я не бачу берегу

Команда зрозуміла, що театр не має кордонів. Після 3ох років переговорів нарешті на сцену Фестивалю вийшов японський перформер, виконавець танцю Буто – Taketeru Kudo. Після захоплених відгуків про Кота від Taketeru команда надихнулась створити Першу театральну резиденцію у Берліні для українців “Catch a Cat”. Учасники протягом 5ти днів вивчали німецький театр сьогодні та створювали проект, який мешканці Жовкви побачать у 2020 році у межах Фестивалю. Сцену самого фестивалю вражали актори Молодого театру, такі як Ірма Вітовська-Ванца та Римма Зюбіна, театр абсурду із Харкова “Воробушек”, театр із Сум та театр із Маріуполя. Традиційно снідали ми із зірками театру – Яніною Соколовою та Ярославом Федорчуком. Цього року Фестиваль ще й провів визначальну дискусію про ризики у театрі, де визначив, що Театр вартує всього.